| начита́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | начита́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | начита́ймо | |
| 2 особа | начита́й | начита́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начита́ю | начита́ємо, начита́єм |
| 2 особа | начита́єш | начита́єте |
| 3 особа | начита́є | начита́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | начита́в | начита́ли |
| жін.р. | начита́ла | |
| сер.р. | начита́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| начи́таний | ||
| Безособова форма | ||
| начи́тано | ||
| Дієприслівник | ||
| начита́вши | ||