| недоговори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | недоговори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | недоговорі́мо, недоговорі́м | |
| 2 особа | недоговори́ | недоговорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | недоговорю́ | недогово́римо, недогово́рим |
| 2 особа | недогово́риш | недогово́рите |
| 3 особа | недогово́рить | недогово́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | недоговори́в | недоговори́ли |
| жін.р. | недоговори́ла | |
| сер.р. | недоговори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| недогово́рений | ||
| Безособова форма | ||
| недогово́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| недоговори́вши | ||