| незру́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незру́чний | незру́чна | незру́чне | незру́чні |
| родовий | незру́чного | незру́чної | незру́чного | незру́чних |
| давальний | незру́чному | незру́чній | незру́чному | незру́чним |
| знахідний | незру́чний, незру́чного | незру́чну | незру́чне | незру́чні, незру́чних |
| орудний | незру́чним | незру́чною | незру́чним | незру́чними |
| місцевий | на/у незру́чному, незру́чнім | на/у незру́чній | на/у незру́чному, незру́чнім | на/у незру́чних |