| | | | |
| ненаситні́ший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ненаситні́ший | ненаситні́ша | ненаситні́ше | ненаситні́ші |
| родовий | ненаситні́шого | ненаситні́шої | ненаситні́шого | ненаситні́ших |
| давальний | ненаситні́шому | ненаситні́шій | ненаситні́шому | ненаситні́шим |
| знахідний | ненаситні́ший, ненаситні́шого | ненаситні́шу | ненаситні́ше | ненаситні́ші, ненаситні́ших |
| орудний | ненаситні́шим | ненаситні́шою | ненаситні́шим | ненаситні́шими |
| місцевий | на/у ненаситні́шому, ненаситні́шім | на/у ненаситні́шій | на/у ненаситні́шому, ненаситні́шім | на/у ненаситні́ших |
