| непереко́нливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непереко́нливий | непереко́нлива | непереко́нливе | непереко́нливі |
| родовий | непереко́нливого | непереко́нливої | непереко́нливого | непереко́нливих |
| давальний | непереко́нливому | непереко́нливій | непереко́нливому | непереко́нливим |
| знахідний | непереко́нливий, непереко́нливого | непереко́нливу | непереко́нливе | непереко́нливі, непереко́нливих |
| орудний | непереко́нливим | непереко́нливою | непереко́нливим | непереко́нливими |
| місцевий | на/у непереко́нливому, непереко́нливім | на/у непереко́нливій | на/у непереко́нливому, непереко́нливім | на/у непереко́нливих |