непорі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непорі́дний | непорі́дна | непорі́дне | непорі́дні |
родовий | непорі́дного | непорі́дної | непорі́дного | непорі́дних |
давальний | непорі́дному | непорі́дній | непорі́дному | непорі́дним |
знахідний | непорі́дний, непорі́дного | непорі́дну | непорі́дне | непорі́дні, непорі́дних |
орудний | непорі́дним | непорі́дною | непорі́дним | непорі́дними |
місцевий | на/у непорі́дному, непорі́днім | на/у непорі́дній | на/у непорі́дному, непорі́днім | на/у непорі́дних |