| неру́шений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неру́шений | неру́шена | неру́шене | неру́шені |
| родовий | неру́шеного | неру́шеної | неру́шеного | неру́шених |
| давальний | неру́шеному | неру́шеній | неру́шеному | неру́шеним |
| знахідний | неру́шений | неру́шену | неру́шене | неру́шені |
| орудний | неру́шеним | неру́шеною | неру́шеним | неру́шеними |
| місцевий | на/у неру́шеному, неру́шенім | на/у неру́шеній | на/у неру́шеному, неру́шенім | на/у неру́шених |