| неру́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неру́шний | неру́шна | неру́шне | неру́шні |
| родовий | неру́шного | неру́шної | неру́шного | неру́шних |
| давальний | неру́шному | неру́шній | неру́шному | неру́шним |
| знахідний | неру́шний, неру́шного | неру́шну | неру́шне | неру́шні, неру́шних |
| орудний | неру́шним | неру́шною | неру́шним | неру́шними |
| місцевий | на/у неру́шному, неру́шнім | на/у неру́шній | на/у неру́шному, неру́шнім | на/у неру́шних |
| [рідко] | ||||