| | | | |
| несамодоста́тній – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | несамодоста́тній | несамодоста́тня | несамодоста́тнє | несамодоста́тні |
| родовий | несамодоста́тнього | несамодоста́тньої | несамодоста́тнього | несамодоста́тніх |
| давальний | несамодоста́тньому | несамодоста́тній | несамодоста́тньому | несамодоста́тнім |
| знахідний | несамодоста́тній, несамодоста́тнього | несамодоста́тню | несамодоста́тнє | несамодоста́тні, несамодоста́тніх |
| орудний | несамодоста́тнім | несамодоста́тньою | несамодоста́тнім | несамодоста́тніми |
| місцевий | на/у несамодоста́тньому, несамодоста́тнім | на/у несамодоста́тній | на/у несамодоста́тньому, несамодоста́тнім | на/у несамодоста́тніх |
