| | |
| нестя́митися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (утрачати самовладання) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нестя́митися, нестя́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нестя́ммося, нестя́ммось |
| 2 особа | нестя́мся | нестя́мтеся, нестя́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нестя́митимуся, нестя́митимусь | нестя́митимемося, нестя́митимемось, нестя́митимемся |
| 2 особа | нестя́митимешся | нестя́митиметеся, нестя́митиметесь |
| 3 особа | нестя́митиметься | нестя́митимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | нестя́млюся, нестя́млюсь | нестя́мимося, нестя́мимось |
| 2 особа | нестя́мишся | нестя́митеся, нестя́митесь |
| 3 особа | нестя́миться | нестя́мляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нестя́млячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нестя́мився, нестя́мивсь | нестя́милися, нестя́мились |
| жін. р. | нестя́милася, нестя́милась |
| сер. р. | нестя́милося, нестя́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нестя́мившись |
