| | |
| не́хтувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | не́хтувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | не́хтуймо |
| 2 особа | не́хтуй | не́хтуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | не́хтуватиму | не́хтуватимемо, не́хтуватимем |
| 2 особа | не́хтуватимеш | не́хтуватимете |
| 3 особа | не́хтуватиме | не́хтуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | не́хтую | не́хтуємо, не́хтуєм |
| 2 особа | не́хтуєш | не́хтуєте |
| 3 особа | не́хтує | не́хтують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| не́хтуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | не́хтував | не́хтували |
| жін. р. | не́хтувала |
| сер. р. | не́хтувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| не́хтуваний |
| Безособова форма |
| не́хтувано |
| Дієприслівник |
| не́хтувавши |
