нехупа́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нехупа́вний | нехупа́вна | нехупа́вне | нехупа́вні |
родовий | нехупа́вного | нехупа́вної | нехупа́вного | нехупа́вних |
давальний | нехупа́вному | нехупа́вній | нехупа́вному | нехупа́вним |
знахідний | нехупа́вний, нехупа́вного | нехупа́вну | нехупа́вне | нехупа́вні, нехупа́вних |
орудний | нехупа́вним | нехупа́вною | нехупа́вним | нехупа́вними |
місцевий | на/у нехупа́вному, нехупа́внім | на/у нехупа́вній | на/у нехупа́вному, нехупа́внім | на/у нехупа́вних |