| | | | |
| новозаве́дений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | новозаве́дений | новозаве́дена | новозаве́дене | новозаве́дені |
| родовий | новозаве́деного | новозаве́деної | новозаве́деного | новозаве́дених |
| давальний | новозаве́деному | новозаве́деній | новозаве́деному | новозаве́деним |
| знахідний | новозаве́дений | новозаве́дену | новозаве́дене | новозаве́дені |
| орудний | новозаве́деним | новозаве́деною | новозаве́деним | новозаве́деними |
| місцевий | на/у новозаве́деному, новозаве́денім | на/у новозаве́деній | на/у новозаве́деному, новозаве́денім | на/у новозаве́дених |
