| | | | |
| номенклату́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | номенклату́рний | номенклату́рна | номенклату́рне | номенклату́рні |
| родовий | номенклату́рного | номенклату́рної | номенклату́рного | номенклату́рних |
| давальний | номенклату́рному | номенклату́рній | номенклату́рному | номенклату́рним |
| знахідний | номенклату́рний, номенклату́рного | номенклату́рну | номенклату́рне | номенклату́рні, номенклату́рних |
| орудний | номенклату́рним | номенклату́рною | номенклату́рним | номенклату́рними |
| місцевий | на/у номенклату́рному, номенклату́рнім | на/у номенклату́рній | на/у номенклату́рному, номенклату́рнім | на/у номенклату́рних |
