| номенклату́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | номенклату́рник | номенклату́рники |
| родовий | номенклату́рника | номенклату́рників |
| давальний | номенклату́рникові, номенклату́рнику | номенклату́рникам |
| знахідний | номенклату́рника | номенклату́рників |
| орудний | номенклату́рником | номенклату́рниками |
| місцевий | на/у номенклату́рникові, номенклату́рнику | на/у номенклату́рниках |
| кличний | номенклату́рнику | номенклату́рники |