| номінати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | номінати́вний | номінати́вна | номінати́вне | номінати́вні |
| родовий | номінати́вного | номінати́вної | номінати́вного | номінати́вних |
| давальний | номінати́вному | номінати́вній | номінати́вному | номінати́вним |
| знахідний | номінати́вний | номінати́вну | номінати́вне | номінати́вні |
| орудний | номінати́вним | номінати́вною | номінати́вним | номінати́вними |
| місцевий | на/у номінати́вному, номінати́внім | на/у номінати́вній | на/у номінати́вному, номінати́внім | на/у номінати́вних |