| нормати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нормати́вний | нормати́вна | нормати́вне | нормати́вні |
| родовий | нормати́вного | нормати́вної | нормати́вного | нормати́вних |
| давальний | нормати́вному | нормати́вній | нормати́вному | нормати́вним |
| знахідний | нормати́вний | нормати́вну | нормати́вне | нормати́вні |
| орудний | нормати́вним | нормати́вною | нормати́вним | нормати́вними |
| місцевий | на/у нормати́вному, нормати́внім | на/у нормати́вній | на/у нормати́вному, нормати́внім | на/у нормати́вних |