| | |
| нотифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нотифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нотифіку́ймо |
| 2 особа | нотифіку́й | нотифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нотифікува́тиму | нотифікува́тимемо, нотифікува́тимем |
| 2 особа | нотифікува́тимеш | нотифікува́тимете |
| 3 особа | нотифікува́тиме | нотифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | нотифіку́ю | нотифіку́ємо, нотифіку́єм |
| 2 особа | нотифіку́єш | нотифіку́єте |
| 3 особа | нотифіку́є | нотифіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нотифіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нотифікува́в | нотифікува́ли |
| жін. р. | нотифікува́ла |
| сер. р. | нотифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нотифіко́ваний |
| Безособова форма |
| нотифіко́вано |
| Дієприслівник |
| нотифікува́вши |
