| нудо́тливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нудо́тливий | нудо́тлива | нудо́тливе | нудо́тливі |
| родовий | нудо́тливого | нудо́тливої | нудо́тливого | нудо́тливих |
| давальний | нудо́тливому | нудо́тливій | нудо́тливому | нудо́тливим |
| знахідний | нудо́тливий, нудо́тливого | нудо́тливу | нудо́тливе | нудо́тливі, нудо́тливих |
| орудний | нудо́тливим | нудо́тливою | нудо́тливим | нудо́тливими |
| місцевий | на/у нудо́тливому, нудо́тливім | на/у нудо́тливій | на/у нудо́тливому, нудо́тливім | на/у нудо́тливих |