| нюансо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нюансо́ваний | нюансо́вана | нюансо́ване | нюансо́вані |
| родовий | нюансо́ваного | нюансо́ваної | нюансо́ваного | нюансо́ваних |
| давальний | нюансо́ваному | нюансо́ваній | нюансо́ваному | нюансо́ваним |
| знахідний | нюансо́ваний | нюансо́вану | нюансо́ване | нюансо́вані |
| орудний | нюансо́ваним | нюансо́ваною | нюансо́ваним | нюансо́ваними |
| місцевий | на/у нюансо́ваному, нюансо́ванім | на/у нюансо́ваній | на/у нюансо́ваному, нюансо́ванім | на/у нюансо́ваних |