| | |
| обагря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обагря́тися, обагря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обагря́ймося, обагря́ймось |
| 2 особа | обагря́йся, обагря́йсь | обагря́йтеся, обагря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обагря́тимуся, обагря́тимусь | обагря́тимемося, обагря́тимемось, обагря́тимемся |
| 2 особа | обагря́тимешся | обагря́тиметеся, обагря́тиметесь |
| 3 особа | обагря́тиметься | обагря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обагря́юся, обагря́юсь | обагря́ємося, обагря́ємось, обагря́ємся |
| 2 особа | обагря́єшся | обагря́єтеся, обагря́єтесь |
| 3 особа | обагря́ється | обагря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обагря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обагря́вся, обагря́всь | обагря́лися, обагря́лись |
| жін. р. | обагря́лася, обагря́лась |
| сер. р. | обагря́лося, обагря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обагря́вшись |
