| обайдужі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обайдужі́лий | обайдужі́ла | обайдужі́ле | обайдужі́лі |
| родовий | обайдужі́лого | обайдужі́лої | обайдужі́лого | обайдужі́лих |
| давальний | обайдужі́лому | обайдужі́лій | обайдужі́лому | обайдужі́лим |
| знахідний | обайдужі́лий, обайдужі́лого | обайдужі́лу | обайдужі́ле | обайдужі́лі, обайдужі́лих |
| орудний | обайдужі́лим | обайдужі́лою | обайдужі́лим | обайдужі́лими |
| місцевий | на/в обайдужі́лому, обайдужі́лім | на/в обайдужі́лій | на/в обайдужі́лому, обайдужі́лім | на/в обайдужі́лих |