| обайдужі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обайдужі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обайдужі́ймо | |
| 2 особа | обайдужі́й | обайдужі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обайдужі́ю | обайдужі́ємо, обайдужі́єм |
| 2 особа | обайдужі́єш | обайдужі́єте |
| 3 особа | обайдужі́є | обайдужі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обайдужі́в | обайдужі́ли |
| жін.р. | обайдужі́ла | |
| сер.р. | обайдужі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обайдужі́вши | ||