| оба́чливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оба́чливий | оба́члива | оба́чливе | оба́чливі |
| родовий | оба́чливого | оба́чливої | оба́чливого | оба́чливих |
| давальний | оба́чливому | оба́чливій | оба́чливому | оба́чливим |
| знахідний | оба́чливий, оба́чливого | оба́чливу | оба́чливе | оба́чливі, оба́чливих |
| орудний | оба́чливим | оба́чливою | оба́чливим | оба́чливими |
| місцевий | на/в оба́чливому, оба́чливім | на/в оба́чливій | на/в оба́чливому, оба́чливім | на/в оба́чливих |