| оба́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оба́чний | оба́чна | оба́чне | оба́чні |
| родовий | оба́чного | оба́чної | оба́чного | оба́чних |
| давальний | оба́чному | оба́чній | оба́чному | оба́чним |
| знахідний | оба́чний, оба́чного | оба́чну | оба́чне | оба́чні, оба́чних |
| орудний | оба́чним | оба́чною | оба́чним | оба́чними |
| місцевий | на/в оба́чному, оба́чнім | на/в оба́чній | на/в оба́чному, оба́чнім | на/в оба́чних |