| | |
| обванта́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обванта́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обванта́жуймо |
| 2 особа | обванта́жуй | обванта́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обванта́жуватиму | обванта́жуватимемо, обванта́жуватимем |
| 2 особа | обванта́жуватимеш | обванта́жуватимете |
| 3 особа | обванта́жуватиме | обванта́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обванта́жую | обванта́жуємо, обванта́жуєм |
| 2 особа | обванта́жуєш | обванта́жуєте |
| 3 особа | обванта́жує | обванта́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обванта́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обванта́жував | обванта́жували |
| жін. р. | обванта́жувала |
| сер. р. | обванта́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обванта́жуваний |
| Безособова форма |
| обванта́жувано |
| Дієприслівник |
| обванта́жувавши |
