| обве́зений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обве́зений | обве́зена | обве́зене | обве́зені |
| родовий | обве́зеного | обве́зеної | обве́зеного | обве́зених |
| давальний | обве́зеному | обве́зеній | обве́зеному | обве́зеним |
| знахідний | обве́зений, обве́зеного | обве́зену | обве́зене | обве́зені, обве́зених |
| орудний | обве́зеним | обве́зеною | обве́зеним | обве́зеними |
| місцевий | на/в обве́зеному, обве́зенім | на/в обве́зеній | на/в обве́зеному, обве́зенім | на/в обве́зених |