| обв’я́заний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обв’я́заний | обв’я́зана | обв’я́зане | обв’я́зані |
| родовий | обв’я́заного | обв’я́заної | обв’я́заного | обв’я́заних |
| давальний | обв’я́заному | обв’я́заній | обв’я́заному | обв’я́заним |
| знахідний | обв’я́заний, обв’я́заного | обв’я́зану | обв’я́зане | обв’я́зані, обв’я́заних |
| орудний | обв’я́заним | обв’я́заною | обв’я́заним | обв’я́заними |
| місцевий | на/в обв’я́заному, обв’я́занім | на/в обв’я́заній | на/в обв’я́заному, обв’я́занім | на/в обв’я́заних |