| обв’яза́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обв’яза́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обв’яжі́мо, обв’яжі́м | |
| 2 особа | обв’яжи́ | обв’яжі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обв’яжу́ | обв’я́жемо, обв’я́жем |
| 2 особа | обв’я́жеш | обв’я́жете |
| 3 особа | обв’я́же | обв’я́жуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обв’яза́в | обв’яза́ли |
| жін.р. | обв’яза́ла | |
| сер.р. | обв’яза́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обв’я́заний | ||
| Безособова форма | ||
| обв’я́зано | ||
| Дієприслівник | ||
| обв’яза́вши | ||