| | |
| обгово́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обгово́рюватися, обгово́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обгово́рюватиметься | обгово́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обгово́рюється | обгово́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обгово́рюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обгово́рювався, обгово́рювавсь | обгово́рювалися, обгово́рювались |
| жін. р. | обгово́рювалася, обгово́рювалась |
| сер. р. | обгово́рювалося, обгово́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обгово́рювавшись |
