| | |
| обго́втувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обго́втувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обго́втуймо |
| 2 особа | обго́втуй | обго́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обго́втуватиму | обго́втуватимемо, обго́втуватимем |
| 2 особа | обго́втуватимеш | обго́втуватимете |
| 3 особа | обго́втуватиме | обго́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обго́втую | обго́втуємо, обго́втуєм |
| 2 особа | обго́втуєш | обго́втуєте |
| 3 особа | обго́втує | обго́втують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обго́втуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обго́втував | обго́втували |
| жін. р. | обго́втувала |
| сер. р. | обго́втувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обго́втувавши |
