| | |
| обго́втуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обго́втуватися, обго́втуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обго́втуймося, обго́втуймось |
| 2 особа | обго́втуйся, обго́втуйсь | обго́втуйтеся, обго́втуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обго́втуватимуся, обго́втуватимусь | обго́втуватимемося, обго́втуватимемось, обго́втуватимемся |
| 2 особа | обго́втуватимешся | обго́втуватиметеся, обго́втуватиметесь |
| 3 особа | обго́втуватиметься | обго́втуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обго́втуюся, обго́втуюсь | обго́втуємося, обго́втуємось, обго́втуємся |
| 2 особа | обго́втуєшся | обго́втуєтеся, обго́втуєтесь |
| 3 особа | обго́втується | обго́втуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обго́втуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обго́втувався, обго́втувавсь | обго́втувалися, обго́втувались |
| жін. р. | обго́втувалася, обго́втувалась |
| сер. р. | обго́втувалося, обго́втувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обго́втувавшись |
