| | |
| обду́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стати одутлим; розбухнути; настовбурчитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обду́тися, обду́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обідмемо́ся, обідмемо́сь, обідме́мся, обду́ймося, обду́ймось |
| 2 особа | обідми́ся, обідми́сь, обду́йся, обду́йсь | обідмете́ся, обідмете́сь, обду́йтеся, обду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обідму́ся, обідму́сь, обду́юся, обду́юсь | обідмемо́ся, обідмемо́сь, обідме́мся, обду́ємося, обду́ємось, обду́ємся |
| 2 особа | обідме́шся, обду́єшся | обідмете́ся, обідмете́сь, обду́єтеся, обду́єтесь |
| 3 особа | обідме́ться, обду́ється | обідму́ться, обду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обду́вся, обду́всь | обду́лися, обду́лись |
| жін.р. | обду́лася, обду́лась |
| сер.р. | обду́лося, обду́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обду́вшись |
