| | |
| обезво́днювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезво́днювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезво́днюймо |
| 2 особа | обезво́днюй | обезво́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезво́днюватиму | обезво́днюватимемо, обезво́днюватимем |
| 2 особа | обезво́днюватимеш | обезво́днюватимете |
| 3 особа | обезво́днюватиме | обезво́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезво́днюю | обезво́днюємо, обезво́днюєм |
| 2 особа | обезво́днюєш | обезво́днюєте |
| 3 особа | обезво́днює | обезво́днюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезво́днюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезво́днював | обезво́днювали |
| жін. р. | обезво́днювала |
| сер. р. | обезво́днювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезво́днюваний |
| Безособова форма |
| обезво́днювано |
| Дієприслівник |
| обезво́днювавши |
