| | |
| обезгла́влюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезгла́влюватися, обезгла́влюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезгла́влюватиметься | обезгла́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезгла́влюється | обезгла́влюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезгла́влюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезгла́влювався, обезгла́влювавсь | обезгла́влювалися, обезгла́влювались |
| жін. р. | обезгла́влювалася, обезгла́влювалась |
| сер. р. | обезгла́влювалося, обезгла́влювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезгла́влювавшись |
