| | | | |
| обезголо́влений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезголо́влений | обезголо́влена | обезголо́влене | обезголо́влені |
| родовий | обезголо́вленого | обезголо́вленої | обезголо́вленого | обезголо́влених |
| давальний | обезголо́вленому | обезголо́вленій | обезголо́вленому | обезголо́вленим |
| знахідний | обезголо́влений, обезголо́вленого | обезголо́влену | обезголо́влене | обезголо́влені, обезголо́влених |
| орудний | обезголо́вленим | обезголо́вленою | обезголо́вленим | обезголо́вленими |
| місцевий | на/в обезголо́вленому, обезголо́вленім | на/в обезголо́вленій | на/в обезголо́вленому, обезголо́вленім | на/в обезголо́влених |
