| | |
| обеззбро́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обеззбро́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обеззбро́юймо |
| 2 особа | обеззбро́юй | обеззбро́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обеззбро́юватиму | обеззбро́юватимемо, обеззбро́юватимем |
| 2 особа | обеззбро́юватимеш | обеззбро́юватимете |
| 3 особа | обеззбро́юватиме | обеззбро́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обеззбро́юю | обеззбро́юємо, обеззбро́юєм |
| 2 особа | обеззбро́юєш | обеззбро́юєте |
| 3 особа | обеззбро́ює | обеззбро́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обеззбро́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обеззбро́ював | обеззбро́ювали |
| жін. р. | обеззбро́ювала |
| сер. р. | обеззбро́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обеззбро́юваний |
| Безособова форма |
| обеззбро́ювано |
| Дієприслівник |
| обеззбро́ювавши |
