| | | | |
| обезплі́днюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезплі́днюваний | обезплі́днювана | обезплі́днюване | обезплі́днювані |
| родовий | обезплі́днюваного | обезплі́днюваної | обезплі́днюваного | обезплі́днюваних |
| давальний | обезплі́днюваному | обезплі́днюваній | обезплі́днюваному | обезплі́днюваним |
| знахідний | обезплі́днюваний, обезплі́днюваного | обезплі́днювану | обезплі́днюване | обезплі́днювані, обезплі́днюваних |
| орудний | обезплі́днюваним | обезплі́днюваною | обезплі́днюваним | обезплі́днюваними |
| місцевий | на/в обезплі́днюваному, обезплі́днюванім | на/в обезплі́днюваній | на/в обезплі́днюваному, обезплі́днюванім | на/в обезплі́днюваних |
