| | |
| обезси́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезси́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезси́люймо |
| 2 особа | обезси́люй | обезси́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезси́люватиму | обезси́люватимемо, обезси́люватимем |
| 2 особа | обезси́люватимеш | обезси́люватимете |
| 3 особа | обезси́люватиме | обезси́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезси́люю | обезси́люємо, обезси́люєм |
| 2 особа | обезси́люєш | обезси́люєте |
| 3 особа | обезси́лює | обезси́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезси́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезси́лював | обезси́лювали |
| жін. р. | обезси́лювала |
| сер. р. | обезси́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезси́люваний |
| Безособова форма |
| обезси́лювано |
| Дієприслівник |
| обезси́лювавши |
