| | | | |
| обезсми́слюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезсми́слюваний | обезсми́слювана | обезсми́слюване | обезсми́слювані |
| родовий | обезсми́слюваного | обезсми́слюваної | обезсми́слюваного | обезсми́слюваних |
| давальний | обезсми́слюваному | обезсми́слюваній | обезсми́слюваному | обезсми́слюваним |
| знахідний | обезсми́слюваний, обезсми́слюваного | обезсми́слювану | обезсми́слюване | обезсми́слювані, обезсми́слюваних |
| орудний | обезсми́слюваним | обезсми́слюваною | обезсми́слюваним | обезсми́слюваними |
| місцевий | на/в обезсми́слюваному, обезсми́слюванім | на/в обезсми́слюваній | на/в обезсми́слюваному, обезсми́слюванім | на/в обезсми́слюваних |
