| обезу́міти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезу́міти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезу́міймо | |
| 2 особа | обезу́мій | обезу́мійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезу́мію | обезу́міємо, обезу́мієм |
| 2 особа | обезу́мієш | обезу́мієте |
| 3 особа | обезу́міє | обезу́міють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезу́мів | обезу́міли |
| жін.р. | обезу́міла | |
| сер.р. | обезу́міло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезу́мівши | ||