| | | | |
| обезцу́крюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезцу́крюваний | обезцу́крювана | обезцу́крюване | обезцу́крювані |
| родовий | обезцу́крюваного | обезцу́крюваної | обезцу́крюваного | обезцу́крюваних |
| давальний | обезцу́крюваному | обезцу́крюваній | обезцу́крюваному | обезцу́крюваним |
| знахідний | обезцу́крюваний | обезцу́крювану | обезцу́крюване | обезцу́крювані |
| орудний | обезцу́крюваним | обезцу́крюваною | обезцу́крюваним | обезцу́крюваними |
| місцевий | на/в обезцу́крюваному, обезцу́крюванім | на/в обезцу́крюваній | на/в обезцу́крюваному, обезцу́крюванім | на/в обезцу́крюваних |
