| обезче́стити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезче́стити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезче́стьмо | |
| 2 особа | обезче́сть | обезче́стьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезче́щу | обезче́стимо, обезче́стим |
| 2 особа | обезче́стиш | обезче́стите |
| 3 особа | обезче́стить | обезче́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезче́стив | обезче́стили |
| жін.р. | обезче́стила | |
| сер.р. | обезче́стило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезче́щений | ||
| Безособова форма | ||
| обезче́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезче́стивши | ||