| о́берпрокуро́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́берпрокуро́р | о́берпрокуро́ри |
| родовий | о́берпрокуро́ра | о́берпрокуро́рів |
| давальний | о́берпрокуро́рові, о́берпрокуро́ру | о́берпрокуро́рам |
| знахідний | о́берпрокуро́ра | о́берпрокуро́рів |
| орудний | о́берпрокуро́ром | о́берпрокуро́рами |
| місцевий | на/в о́берпрокуро́рові, о́берпрокуро́рі | на/в о́берпрокуро́рах |
| кличний | о́берпрокуро́ре | о́берпрокуро́ри |