| обжа́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обжа́рений | обжа́рена | обжа́рене | обжа́рені |
| родовий | обжа́реного | обжа́реної | обжа́реного | обжа́рених |
| давальний | обжа́реному | обжа́реній | обжа́реному | обжа́реним |
| знахідний | обжа́рений, обжа́реного | обжа́рену | обжа́рене | обжа́рені, обжа́рених |
| орудний | обжа́реним | обжа́реною | обжа́реним | обжа́реними |
| місцевий | на/в обжа́реному, обжа́ренім | на/в обжа́реній | на/в обжа́реному, обжа́ренім | на/в обжа́рених |