| | |
| обзеле́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обзеле́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обзеле́нюймо |
| 2 особа | обзеле́нюй | обзеле́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзеле́нюватиму | обзеле́нюватимемо, обзеле́нюватимем |
| 2 особа | обзеле́нюватимеш | обзеле́нюватимете |
| 3 особа | обзеле́нюватиме | обзеле́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзеле́нюю | обзеле́нюємо, обзеле́нюєм |
| 2 особа | обзеле́нюєш | обзеле́нюєте |
| 3 особа | обзеле́нює | обзеле́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обзеле́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обзеле́нював | обзеле́нювали |
| жін. р. | обзеле́нювала |
| сер. р. | обзеле́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обзеле́нювавши |
