| | |
| обко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́вуймо |
| 2 особа | обко́вуй | обко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́вуватиму | обко́вуватимемо, обко́вуватимем |
| 2 особа | обко́вуватимеш | обко́вуватимете |
| 3 особа | обко́вуватиме | обко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́вую | обко́вуємо, обко́вуєм |
| 2 особа | обко́вуєш | обко́вуєте |
| 3 особа | обко́вує | обко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́вував | обко́вували |
| жін. р. | обко́вувала |
| сер. р. | обко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обко́вуваний |
| Безособова форма |
| обко́вувано |
| Дієприслівник |
| обко́вувавши |
