| | |
| обко́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́люймо |
| 2 особа | обко́люй | обко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́люватиму | обко́люватимемо, обко́люватимем |
| 2 особа | обко́люватимеш | обко́люватимете |
| 3 особа | обко́люватиме | обко́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́люю | обко́люємо, обко́люєм |
| 2 особа | обко́люєш | обко́люєте |
| 3 особа | обко́лює | обко́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́лював | обко́лювали |
| жін. р. | обко́лювала |
| сер. р. | обко́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обко́люваний |
| Безособова форма |
| обко́лювано |
| Дієприслівник |
| обко́лювавши |
