| | |
| обко́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́люватися, обко́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́люймося, обко́люймось |
| 2 особа | обко́люйся, обко́люйсь | обко́люйтеся, обко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́люватимуся, обко́люватимусь | обко́люватимемося, обко́люватимемось, обко́люватимемся |
| 2 особа | обко́люватимешся | обко́люватиметеся, обко́люватиметесь |
| 3 особа | обко́люватиметься | обко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́лююся, обко́лююсь | обко́люємося, обко́люємось, обко́люємся |
| 2 особа | обко́люєшся | обко́люєтеся, обко́люєтесь |
| 3 особа | обко́люється | обко́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́лювався, обко́лювавсь | обко́лювалися, обко́лювались |
| жін. р. | обко́лювалася, обко́лювалась |
| сер. р. | обко́лювалося, обко́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обко́лювавшись |
