| | |
| обко́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́чуватися, обко́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́чуймося, обко́чуймось |
| 2 особа | обко́чуйся, обко́чуйсь | обко́чуйтеся, обко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́чуватимуся, обко́чуватимусь | обко́чуватимемося, обко́чуватимемось, обко́чуватимемся |
| 2 особа | обко́чуватимешся | обко́чуватиметеся, обко́чуватиметесь |
| 3 особа | обко́чуватиметься | обко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́чуюся, обко́чуюсь | обко́чуємося, обко́чуємось, обко́чуємся |
| 2 особа | обко́чуєшся | обко́чуєтеся, обко́чуєтесь |
| 3 особа | обко́чується | обко́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́чувався, обко́чувавсь | обко́чувалися, обко́чувались |
| жін. р. | обко́чувалася, обко́чувалась |
| сер. р. | обко́чувалося, обко́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обко́чувавшись |
